Перші згадки про Пущу-Водицю з'явилися у 1724 році, коли там було створено лісове господарство. Наприкінці 19 століття Київ переживав будівельний бум і багато людей цілими сім'ями виїжджали за місто під час вихідних та відпусток. З цієї причини 1890 року міська дума вирішила заснувати дачне селище Пуща-Водиця, щоб кияни могли повноцінно відпочивати неподалік міста.

Ліс у Пущі-Водиці має площу близько 30 000 га і складається в основному з таких дерев як дуб та сосна. Це, а також річки та каскад озер, створило дуже хороші умови не тільки для відпочинку, а й для оздоровлення — за часів УССР тут було збудовано безліч санаторіїв, дитячих таборів та будинків відпочинку.

Сам парк не дуже великий, лише 12га, але завдяки тому, що поряд знаходиться ліс і є можливість заглибитися в нього перейшовши по містку через озеро Горащиха - тривалість велопрогулянок можна обчислювати багатьма годинами. Це відмінне місце для пікніка та відпочинку далеко від галасливого міста, до того ж на озері можна взяти напрокат човен, катамаран або просто скупатися.